Анекдоти

Підлеглий вривається в кабінет директора, хапає стілець і кидає його об стіну, потім залазить на стіл і починає стрибати на ньому, потім бере чашку кави й виливає її на голову директору. У цей момент в кабінет забігають його колеги з реготом кажуть йому:
— Сашко, ми пожартували, що ти виграв в ту лотерею мільйон…
***
— Спасибі дідові з бабою за квартиру, мамі — за диплом, татові — за кар’єру, тестю — за машину!
— Бачу, що ти у своїх сорок років відбувся як справжній чоловік!
За біоритмами люди діляться на сов і на тих, хто заважає їм спати…
***
Хочу душевного тепла і два мільярди доларів.
Жартую, звісно, тепла не треба…
***
От би в житті все було так само просто, як набрати вагу.
***
— Ви чули, Рабинович несподівано помер напередодні свого ювілею.
— Та-ак… Рабінович завжди вирізнявся талантом зекономити гроші.
***
— Любий, скажи мені, будь ласка, а ти інших жінок до мене любив?
— Ну, що ти, кохана! Так, поважав трошки …
***
Двоє дачників розмовляють в електричці:
— Ну і як у цьому році ваші бджоли?
— Чудово!
— Що, багато меду наносили?
— Та не дуже, зате вони до смерті покусали сусіда…
***
Якщо на підлозі суха бруд — значить, діти не мили підлогу. А якщо бруд на підлозі мокра — значить, мили …
***
Стоматолог — пацієнтові:
— У вас лишився лише один зуб зверху й один знизу… Це вже не рот, це дзьоб!
***
Насправді Іван Царевич був посланий, щоб убити Кощія Безсмертного, за завданням Пенсійного фонду
***
Оголошення на дверях кабінету лікаря: «Просимо пацієнтів у черзі не розповідати один одному про свої симптоми. Це дуже ускладнює процес встановлення діагнозу».
***
— Нещодавно я купив у вашій аптеці пластир на поперек, щоб позбутися болю…
— Саме так, я вас пам’ятаю! Чи допоміг пластир? Що вам ще потрібно?
— Тепер я хотів би придбати щось, що допоможе зняти цей пластир…