Імбир став відомим у наших широтах зовсім недавно, хоч його корисні властивості використовували ще понад дві тисячі років. Ця рослина з неповторним смаком та сильним ароматом є універсальними природними ліками. Практично всі органи можуть відчувати на собі його цілющі властивості.
ВИРОЩУЄМО ІМБИР У САДУ ТА НА ГОРОДІ
Щоб посадити цю корисну рослину у відкритий ґрунт, спочатку треба вибрати здоровий корінь з розвиненими бруньками, які після висадження стануть паростками. Садивні корені мають бути гладкими, з пружною і щільною поверхнею, без сухих чи пошкоджених ділянок.
Перед висадженням імбир на кілька годин поміщають у теплу воду – ця процедура надасть росту брунькам. Кожний корінь складається з кількох відгалужень. Якщо корінь здоровий, то в ріст ідуть усі частини з бруньками. Тому, розділивши його, можна отримати значно більше посадкового матеріалу. А щоб уникнути гниття частин, місця зрізів треба присипати деревним попелом.
Саджати бульби імбиру треба в пухкий ґрунт, в який додано дернову землю, листовий перегній і пісок у пропорції 1:2:1. Місце для висадження потрібно вибрати світле, щоб нічого не затіняло рослини впродовж усього світлового дня. До появи пагонів місце висадження треба рясно поливати. Імбир потребує частого підживлення.
З березня по жовтень його слід удобрювати розчином коров’яку й води з розрахунку 1:10. Бульби імбиру розвиватимуться добре й швидко, якщо з початку серпня чергувати калійні добрива й органіку. Регулярним має бути розпушування ґрунту – через день після кожного поливання. Наприкінці вересня імбир почне трішки підсихати, тому поливати його треба рідше, а обприскування припинити взагалі.
Оптимальний період висаджування імбиру – березень–квітень. Інтервал між рослинами становить близько 30 см, саджати його слід неглибоко – достатньо кілька сантиметрів землі зверху. Після проростання стебла можуть досягати півтора метра у висоту.
Уживати коріння можна через 6 місяців після того, як листя пожовкне.
А ЯКЩО В ГОРЩИКУ…
Саджати імбир краще в невеликий горщик. Якщо рослин буде кілька, то ліпше брати контейнер. В обох випадках посудина має бути з простором для кореневої системи. Щоб корінь був потужним, ємкість наповнюють субстратом із пухким садовим ґрунтом, перегноєм і піском у рівних пропорціях та забезпечують дренажні отвори. На дно треба насипати 2–3 см керамзиту для забезпечення відтоку зайвої вологи. Якщо в будинку надто сухе повітря, то горщик можна накрити пакетом – паростки імбиру з’являться швидше.
У теплий період контейнери з імбирем краще винести в сад, на балкон чи веранду, але в захищене від протягів місце. Рослини в горщику треба регулярно збризкувати з пульверизатора