Кращий сайт для жителя села
Захід постійно вимагає від України боротьби з корупцією. Але яка боротьба? У нас чиновник і корупціонер – це вже давно синоніми. Українські можновладці з усіх сил намагаються чинити спротив цим вимогам. Черговий рубіж оборони корупції, який вони тримають зараз у парламенті, – Закон про декларування доходів антикорупційними громадськими організаціями.
Нагадаємо, що після того, як Захід примусив українських чиновників показати в електронних деклараціях свої палаци, яхти й заводи, можновладці помстилися. Вони швиденько ухвалили закон, який зобов’язує подавати декларації антикорупційні громадські організації, які з корупцією борються і, нерідко, Заходом же й фінансуються.
Вибачте, але при чому тут громадські організації, застогнали європейці від такої винахідливості українських слуг народу. Ніде у світі громадські організації не мають нічого декларувати! Адже сенс декларування – зупинити крадіжки коштів платників податків тими, хто має стосунок до бюджетних грошей, починаючи від голови сільради й закінчуючи Президентом. Саме вони мають жити на зарплату, а не на «наколядоване». Ні, сказали вкраїнські можновладці, хай активісти теж подають декларації. А ми вже знайдемо в них за що їх «прищучити», щоб не сунули носа до наших палаців і яхт.
Але тут пролунав окрик із Заходу: посли країн Великої сімки виступили з колективною вимогою негайно відкликати закон про декларування доходів громадськими активістами. Ну, тут уже діватися нікуди, і Порошенко, і Гройсман, і Парубій негайно почали співати в унісон із Заходом. Мовляв, ми завжди були за скасування цього ганебного закону, лише погані депутати проти. Депутати теж уже наче за скасування, тільки то кворуму в комітеті немає, то голосів у залі. Словом, обороняють корупцію «до останнього патрона».
Звісно, ганебний закон рано чи пізно скасують. Тільки як же важко вичавлюється з нашої влади звичка шикарно жити за народний кошт. І образливо, що видавлюють цю звичку з неї західні демократії, а не вона сама.
Семен Перебийніс,
політичний оглядач